ПОРАДИ ЛОГОПЕДА

Мова – невичерпне джерело розумового розвитку дитини, скарбниця всіх знань. Слово виховує, навчає і розвиває дитину. Під впливом мови вдосконалюються її відчуття і сприймання, збагачуються знання про навколишній світ.

1. Важлива роль у формуванні особистості дитини, зокрема у розвитку її мови, належить сім’ї. Дехто з батьків вважає, що дитина починає навчатися літературної мови лише в школі, і не звертає належної уваги на формування мови дітей у дошкільному віці. Навчання ж мови починається не тоді, коли дитині дають «Буквар», а з самого малку, коли вона починає вимовляти перші слова. Отже, дорослі повинні прагнути до того, щоб забезпечити правильний мовний розвиток дитини, починаючи вже з перших місяців життя.

2. Правильна мова допомагає дитині встановлювати контакти з іншими дітьми, вільно передавати свої думки й бажання, сприяє успішному навчанню в школі.

3. Використовуйте кожну вільну хвилину для розмови з дитиною.

4. Пам’ятайте, що основними й провідними співрозмовниками для дитини в сім’ї є мати, батько, дідусь чи бабуся.

5. Ні в якому разі не повторюйте неправильну вимову дитини. Пам’ятайте, що малюкові потрібно чути лише правильну мову дорослих.

6. Не позбавляйте дитину спілкування з однолітками та старшими дітьми. Заохочуйте словесну творчість дітей.

7. Уважно ставтесь до запитань вашої дитини. Ваша відповідь має бути чіткою, доступною, зрозумілою малюкові. Спонукайте дитину до запитань.

8. Вірші, потішки, чистомовки, скоромовки стануть надійними помічниками у вихованні правильної і виразної мови вашої дитини.

Що таке логопедія ?

Логопедія - наука про порушення розвитку мовлення, його подолання і запобігання йому засобами спеціального корекційного навчання і виховання.

У перекладі з грецької воно означає "виховання мовлення" і є одним із розділів корекційної педагогіки.Предметом логопедії є вивчення закономірностей навчання і вихованяя осіб з порушеннями мовлення і пов"язаними з ними відхиленнями в психічному розвитку. Психологічною основою методик корекції порушення мовлення у дітей є теорія мовлення і мовленнєвої діяльності, що реалізується в її основних видах: слухання, говоріння, читання, письмо.Ці види мовленнєвої діяльності є основними для взаємодії людей у процесі вербального спілкування.

Психологічна природа мовлення розкрита в дослідженнях Л.Виготського, М.Жинкіна, О.Леонтьєва, Т.Ушакової та інших.

Мовлення посідає центральне місце в процесі психічного розвитку дитини і внутрішньо пов"язане з розвитком мислення й усвідомленням загалом.

У процесі мовленнєвого дослідження у дитини, що нормально розвивається, формується мовленнєва ( лінгвістична ) здатність. О.Леонтьєв зазначає, що механізм мовленнєвої здатності формується на основі природжених психофізіологічних особливостей людини і під впливом мовленнєвого спілкування.

У разі відхилення мовленнєвого розвитку від норми монологічне мовлення порушується більшою мірою, ніж діалогічне. Нерозвинення усного мовлення зазвичай призводить до порушення писемного мовлення різної складності.

У психічному розвитку дитини мовлення має велике значення, виконуючи комунікативну, збагачувальну і регулювальну функції.

Відхилення в розвитку мовлення позначаються на формуванні всього психічного життя дитини. Вони утруднюють спілкування з оточенням, нерідко перешкоджають правильному формуванню пізнавальних процесів, впливають на емоційно-вольову сферу.

Принцип аналізу мовленнєвих порушень застосовують для своєчасного виявлення ускладнень у формуванні тих або інших сторін мовлення.

Раннє розпізнавання можливих відхилень як в усному, так і в подальшому писемному мовленні дає змогу запобігти їм за допомогою педагогічних ( логопедичних ) прийомів.

Закріплення вимови звуків С.З

Закріплення звуків Ч.Ш,Щ,ЦЛ

Завдання логопеда в дошкільному навчальному закладі:

1.Створення єдиного корекційно-навчального простору.

2.Обладнання предметно-розвивального середовища, яке стимулює мовленнєвий і особистісний розвиток дитини.

3.Пропаганда логопедичних знань серед батьків, педагогів та населення.

4.Інтегрування зусиль педагогів, дітей та батьків з метою корекції мовленнєвих порушень.

Завдання логопеда полягає не лише в подоланні мовленнєвих дефектів, але й у підготовці дитини-логопата до навчання в школі.

Корекційна робота ставить за мету повністю або частково усунути дефект та підготувати дитину до успішного навчання в загальноосвітній школі.

ФФНМ - фонетико-фонематичне недорозвинення мовлення;

НЗНМ - нерізко виражена загальна недорозвиненість мовлення;

ЗНМ - загальний недорозвиток мовлення.

Логопед обстежує стан мовлення, а вихователь - рівень сформованості знань, умінь і навичок дітей.

Нормативна наповненість логопедичної групи з важкими вадами мовлення - по 10 дітей, з ФФНМ - по 12 дітей.